Finding Carla: The Story That Changed Aviation Search та Rescue

У березні 1967 року Cessna 195 летіла з Oregon у напрямку San Francisco, перевозячи родину з трьох осіб: Alvin Oien, Sr. (пілота), його дружину Phyllis і пасербицю Carla Corbus. Через гіршу, ніж прогнозувалося, погоду літак упав у горах Trinity Mountains у California лише за вісім миль від шосе та під завантаженою комерційною повітряною трасою. Це сталося до того, як радіомаякові аварійні локатори стали обов'язковим обладнанням літаків; родина пережила аварію й залишалася живою майже два місяці, але складний рельєф і значне відхилення від запланованого курсу унеможливили їх виявлення візуально. Пошуковці дійшли висновку, що з плином часу погода в горах також унеможливила виживання.

Через пів року мисливці зрештою знайшли уламки, що приголомшило країну. Щоденник і низка листів тих, хто вижив, пояснювали їхнє тяжке становище. Ці документи родини Oien, а також фотографії родини та пошукової операції включено до розповіді.

Ця трагедія спонукала до політичних дій із запровадження обов'язкових аварійних радіомаяків (ELT), які перевозять на борту всіх цивільних повітряних суден США. Відтоді як радіомаяки ELT стали обов'язковими, вони врятували тисячі життів, а їхня технологія продовжує вдосконалюватися й допомагає знаходити більше зниклих людей. Пілоти, які прочитають цю історію, ніколи не полетять без плану польоту, спорядження для виживання або справного ELT. В авіації кажуть, що правила «написані кров'ю». Ця захоплива історія — кров, що стоїть за правилами щодо ELT.

Хоча ця подія справді трагічна, спадщина родини Oien має й світліший бік: їхня історія безпосередньо привела до ухвалення ефективного законодавства про вимоги до авіаційних локаторів, які відтоді врятували стільки життів у пошуково-рятувальних операціях. Тепер їхню повну історію розказано вперше — тут розкрито «Щоденник Carla Corbus» разом із сімейними листами, що його супроводжували й ніколи раніше не публікувалися повністю.